/Files/images/razdelitel6.gif

Ігри та вправи з музикою

Вправа "Звук затихає"/Files/images/storojenko/76b16e69.png
Мета. Розвивати у дітей вміння концентрувати увагу й зосереджуватися.
Обладнання: дзвоник або будь-який інший музичний інструмент зі звучанням, що поступово затихає (фортепіано, гітара, монохорд, гонг, трикутник, китайський дзвоник "Чарівний вітер" та ін.).
Зміст
Варіант 1. Педагог просить дітей (дитину) прислухатися до дзвоника (струни, клавіші, гонгу) доти, доки його звук зовсім не стихне.
Варіант 2. Можна використовувати парасольку, до якої підвішені металеві пластинки, дзвіночки, що мають приємний неголосний звук. Парасолька обертається — дзвіночки дзвенять, зупиняється — дзвіночки затихають. Діти (дитина) вслухаються доти, доки звук не припиниться повністю, показуючи руками затихання./Files/images/20603891.gif

Гра "Скільки звуків у акорді"
Мета. Ознайомлювати дітей з десятком, вчити орієнтуватися на числовій прямій, порівнювати числа.
Обладнання: будь-який клавішний інструмент (фортепіано, дитячий музичний інструмент — іоніка тощо), картки із зображенням крапок від 1 до 10.
Зміст
Педагог демонструє дітям першу картку, на якій зображена одна крапка, програє при цьому один звук на фортепіано і повідомляє, що це "один". Далі — дві крапки: програє два звуки одночасно. Дітям пропонують зіграти на фортепіано (іоніці) стільки звуків, скільки намальовано крапок. Картки демонструються послідовно від 1 до 10. При цьому педагог запитує: "Скільки тут крапок ти бачиш? Скільки звуків потрібно зіграти? Скільки клавіш ти натиснув? Скільки пальчиків грало? Скільки ноток прозвучало? Скільки звуків ти почув?".
Отже, діти сприймають кількість і за допомогою зору, і за допомогою відчуттів, і на слух. Знайомство з десятком відбувається відразу, малі бачать, як на кожній наступній картці додається ще одна крапка, на клавіатурі додається ще одна клавіша, акорд (одночасне звучання кількох звуків) стає більш насиченим — адже кількість звуків збільшується.
Далі картки пропонуються у зворотному порядку, аналогічно по одному забираються в акорді звуки. Так діти автоматично засвоюють, що подальше число утворюється шляхом додавання одиниці до попереднього, а також те, що кожне наступне число більше, а попереднє менше. Вони легко починають орієнтуватися на числовій прямій, порівнювати числа.
Важливо показати дітям, що вибір клавіш може бути довільним, головне — щоб правильною залишалася кількість звуків; наприклад, число "три" можна уявити у вигляді акорду, де звуки звучать одночасно на поряд розташованих клавішах, або у вигляді тризвуччя, де клавіші розташовані через одну, або як завгодно по-іншому.
Отже, демонструється і рівність чисел. Дітям пропонують жартівливе завдання — повернути картку із зображенням крапок і зіграти свій варіант акорду.
Щоб акорд залишався милозвучним і щоб легше було сприймати кількість звуків на слух, педагог ілюструє кількість звуків, додаючи через одну клавішу (звуки грає не послідовно, а одночасно). Отже, кількість "десять" ілюструється двома акордами по п'ять звуків. Проте дитяча рука не може охопити таку відстань на клавіатурі інструмента, тому "зіграти десять" дитина може, натискаючи клавіші підряд (п'ять — лівою рукою і п'ять—правою), а заразом і закріплює, що 10 — це 5 і 5.

/Files/images/9108bac229b23343c7f274878a2c542b.gifГра "Музична лічба"
Мета. Закріплювати знання дітей про числа в межах 20.
Обладнання: дитячі музичні інструменти (металофони або маракаси, бубни, трикутники).
ЗМІСТ Дошкільнятам роздають дитячі музичні інструменти. Спочатку звук програє одна дитина, повідомляє й запам'ятовує своє число "один"; потім до неї приєднується друга, граючи той самий звук на своєму інструменті — "два"; потім третя — і так далі до двадцяти. Потім педагог пропонує: "Зіграйте 15". Це означає, що всі, хто був 16-м, 17-м, 18-м, 19-м і 20-м не грають, а перші п'ятнадцятеро під "диригування" педагога виконують 15 звуків одночасно.
"Музична лічба" дає змогу наочно простежити не лише за порядком чисел у межах 20, а й встановити взаємозв'язок: як від збільшення кількості виконавців
збільшується насиченість звучання і навпаки.
Гру можна варіювати, "призначаючи" кожну дитину іншим числом (послідовно один за одним або врозкид) — так ненав'язливо повторюється певне розташування числа у числовому ряді — "після", "перед", "між".

Гра "Музичне Сонечко" /Files/images/71267274.gif
Мета. Ознайомлювати дітей з голосними звуками та відповідними літерами. Формувати вміння читати злиті склади (приголосний + голосний).
Обладнання: два диски однакового діаметра з цупкого паперу або картону, скріплені болтом з гайкою так, щоб нижній диск вільно обертався. На верхньому
диску намальоване усміхнене Сонце, до нижнього диска прикріплено 10 промінців; на кожному промінці — велика червона літера, що позначає голосний звук: по лівому півколу — И, Е, А, О, У; по правому півколу — І, Є, Я, Ю, які пом'якшують приголосні.
Зміст Педагог повідомляє дітям, що сьогодні до них у гості прийшло веселе Сонечко, яке дуже любить співати: "Кожен промінець співає свій звук. Спробуймо заспівати разом із Сонечком усі ці звуки". Проспівує кожний голосний звук, показуючи відповідну літеру на промінці, діти повторюють. Проспівування голосних звуків допомагає їм зрозуміти різницю між голосними і приголосними звуками (на відміну від приголосних звуків голосні можна співати). Проспівувати голосні звуки можна по-різному. Наприклад: "а", "о", "е", "и", "у" — на одній ноті внизу; "я", "є", "і", "ю" — на цій же ноті через октаву вгору. Або:
"а", "о", "є", "и", "у" — ступінчастим рухом мелодії вгору; "я", "є", "і", "ю" — вниз. Так діти навчаться безпомилково поєднувати голосні звуки з приголосними й визначати твердість або м'якість приголосного звука.
Можуть бути й інші варіанти проспівування голосних звуків, а потім і злитих складів, наприклад: "ми,'-"ме"-"ма" — весело (за мажорним тризвуччям),
а "мі"-"мє"—"мя" — сумно (за мінорним). Цей прийом також допомагає швидко осягнути різницю між твердими і м'якими приголосними звуками. Читаючи злиті
склади, можна за вказівкою педагога співати разом із Сонечком знайомі мелодії на якийсь певний склад або на різні склади. Наприклад, заспівати "Ой є в лісі калина" (укр. нар. пісня) на "пи-пи-пи".
При ознайомленні з новим приголосним звуком або при читанні складів літера розташовується ліворуч від Сонечка, і діти проспівують склад, прокручуючи диск із промінцями. Педагог розповідає, що кожен промінець
освітлює приголосний звук по-своєму. "Подивіться: якщо промінець Е посвітить на приголосний В вийшло "ве" (співаємо внизу), а якщо на В посвітить промінець
Є — вийде "вє" (співаємо вгорі)". Придумуючи різні способи проспівування злитих складів (голосно-тихо, внизу-вгорі, весело-сумно (у мажорі — в мінорі)), педагог має змогу в ігровій невимушеній формі ознайомити дітей з твердими та м'якими приголосними.

/Files/images/storojenko/12.pngГра "Караоке"
Мета. Формувати у дітей вміння читати слова і словосполучення (виконувати знайому пісню із зоровою опорою на текст).
Обладнання: телевізор, в і деомагн ітофон або комп'ютер. Можна обійтися й підручними засобами — написати великими літерами за складами текст пісні на довгих смужках паперу (фразами) і перегортати їх, як календар.
Зміст Починати "Караоке" краще з добре знайомих дітям пісень. Спочатку їм пропонують прослухати пісеньку, потім усі разом читають текст, а далі вже співають, стежачи очима за текстом. Можна поділити групу дітей на кілька підгруп (за рівнями читання) і співати пісеньку підгрупами — спочатку діти, які добре читають, потім слабкіші.
Якщо пісня добре знайома дітям і вони знають слова напам'ять, це не означає, що читання-караоке марне. Навпаки, в цьому разі малим ще простіше порівнювати звучання слова з його написанням, а це допомагає швидше опанувати техніку читання. Головне — домагатися того, щоб діти стежили очима за текстом.
Інший варіант гри — спів за вказівкою — співати той рядок, який показує педагог. У цій грі діти охоче виконують пісні, непомітно для себе прочитують ДОСИТЬ значну кількість текстів і вправляються у читанні їх цілими словами.

Вправа "Талановиті пальчики"
Мета. Формувати у дітей графічні навички (володіння образотворчим інструментом, вміння передавати форму предметів, ліній, штрихувати по контуру).
Обладнання: магнітофон, аудіозапис музичних творів з різним ритмом, аркуші для малювання, набори кольорових олівців (фарб).

/Files/images/image (1).gifГра "Калейдоскоп емоцій"
Мета. Розвивати у дітей здатність розуміти свої та чужі емоції, правильно їх висловлювати і переживати.
Завдання: знайомство з композиторами, їх творчістю, освоєння техніки імпровізації

Гра "Музичні вуізерунки"
Мета. Дати дітям уявлення про різні види музичних звуків (плавні, різкі, високі, низькі, хвилюючі, ламані...).
Завдання: а допомогою голосу вчити дітей відтворювати графічні малюнки

«ЧАРІВНИЙ МІШЕЧОК»

Мета:Вчити дітей розрізняти звуки за висотою.Закріплювати програмовий музичний матеріал.

Ігровий матеріал. Невеликий мішечок, красиво оздоблений аплікацією. В ньому іграшки: ведмедик, заєць, пташка, котик, півник. Доцільно використати персонажі з лялькового театру.

Хід гри. Приймає участь вся група.

Музичнийкерівник: « – Діти, до нас на заняття прийшли гості.

Але куди ж вони заховалися?/Files/images/storojenko/101524546_large__MusicLovers_EL3.PNG

Може в цей чарівний мішечок?

Зараз ми послухаємо музику і відгадаємо, хто там?»

Музичний керівник програє мелодії знайомих дітям творів: «Сіра киця», В. Вітліна, «Горобчики», М. Красєва, «Ведмідь», В. Ребікова та інші. Діти впізнають музику, називають. Потім хтось з дітей дістає з мішечка відповідну іграшку і показує усім.

«ПОДУМАЙ І ВІДГАДАЙ»

/Files/images/storojenko/muzika_f96_1_.gifМета:Формувати у дітей уміння розрізняти звуки за висотою; закріпити уміння дітей впізнавати знайомі музичні твори.

Ігровий матеріал. Картинки (по кількості граючих) з зображенням ведмедя, зайчика, пташки.

Хід гри. Дітям роздають по одній картинці. На піаніно звучить мелодія: «Зайчик» М. Старокадомського, «Ведмідь» В. Ребікова, «Горобчики» М. Красива. Діти впізнають мелодію і піднімають потрібну картинку. Наприклад, після пісні «Ведмідь» В. Ребікова піднімають картинку з зображенням ведмедя.

/Files/images/storojenko/6205963.gif

«ВЕДМЕЖАТА»

Мета:Розвивати уміння дітей розрізняти звуки за висотою.

Ігровий матеріал. Великий і маленькі дзвіночки.

Хід гри. Вихователь роздає кожній дитині дзвіночок і пояснює: «Ви всі ведмежата і спите в своїх хатках, а я буду мама-ведмедиця, я теж сплю». Звучить колискова мелодія, ведмежата сплять на стільчиках, з закритими очима. Під веселу музику ведмедиця дзвонить великим дзвіночком – будить ведмежат. Ті пробуджуються і дзвонять їй у відповідь маленькими дзвіночками.

Кiлькiсть переглядiв: 1131

Коментарi