Методист рекомендує вихователям в період адаптації малюків до дитячого садка.

З першого дня дитини в дошкільному закладі вихователь активно працює з сім'єю, щоб полегшити адаптацію малюка. Працювати буде легше, якщо педагог дізнається від батьків, про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб мама відчула: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину й готовий брати до уваги всі її особисті відмінності.

Було б дуже добре, аби вихователь, зустрічаючи малюка вранці, й мовою, й жестами виявляв своє тепле ставлення до нього. Розташуватися треба так, щоб очі дорослого були на рівні очей дитини. Якщо вона охоче йде на контакт, варто взяти її за руку. Якщо ж малюк притуляється до мами – не наполягайте. Нехай мама тримає його за руку стільки, скільки він захоче. Зазначимо, що теплий, доброзичливий, уважний прийом обумовлює й перші враження дитини про дитсадок, і її настрій, і готовність попрощатися з матір'ю, залишитися в групі. Так само важливо, щоб педагог тепло прощався з кожною дитиною.

Перші контакти з дитиною – контакти допомоги й турботи. Вона має зрозуміти, що на вихователя можна покластися, як на маму, що він готовий й захищати в цьому новому місці.

Від початку перебування дитини в дошкільному закладі педагог має забезпечити, насамперед, психологічний і фізичний комфорт для дітей, пом'якшити труднощі переходу від домашнього (різного в усіх) до суспільного (однакового для всіх) способу життя.

У період адаптації дуже важливо проявити максимум терпіння до будь-якого з прохань і навіть вередувань дитини й заслужити її довіру, це – основне завдання вихователя. Допомагають дітям справитись з напруженням, стресами улюблені іграшки чи речі, принесені з дому – лялечка, іграшковий песик тощо. Ці предмети в садочку дитина може носити з собою, класти у свою шафу, а ляльку навіть брати на час денного сну до ліжечка.

Налагодженню теплих стосунків сприяють й індивідуальні звертання. Малюки, які прийшли в дитсадок із сім'ї, не реагують на узагальнене « діти». Але звертатись до них слід з одного боку індивідуально, за ім'ям: «Марійко,ходімо мити ручки», а з іншого – наголошування на приналежності до групи, вчити реагувати на звернення «Діти» і т. ін.: «Діти, тепер усі сідайте за столики! І ти, Марійко, сідай, і ти Костю, - ось сюди». Дитина може не реагувати на слова вихователя й тоді, коли, наприклад, від використовує у звертанні до дитини з російськомовної сім'ї український аналог її імені: Ксенія – Оксанка; Лена – Оленка; або ж удома дитина звикла до якогось своєрідно скороченого імені: Олександр – Олесь, а не Сашко тощо.

Усі незвичні дітям дії слід проговорювати, пояснювати, багаторазово повторювати: «Зараз ми всі будемо одягатись на прогулянку. Підійдіть до своїх шаф – це Оленчина шафа, а це – Дмитрикова, а це – твоя.

Якщо діти розуміють вихователя, їх легко навчити тим речам, з якими вдома вони не стикались або звикли робити інакше. Звичайно, найважливішим залишається індивідуальний підхід – слід пам'ятати,хто що вміє, в кого які проблеми .

Виходячи з типових для адаптаційного періоду труднощів зі сном, апетитом, нестабільністю гігієнічних навичок тощо, вихователю й помічнику вихователя слід максимально враховувати вікові й індивідуальні особливості дітей.

Якщо вихователі й батьки разом доброзичливо, але твердо сприймають життя малюка в нове русло, жодних особливих проблем із дитиною ( якщо вона фізично й психічно здорова) не буде.

Дотримання правил прийому новачків дасть змогу встановити довірливі стосунки з ними та їхніми сім'ями, а також, що особливо важливо, зберегти здоров'я дітей

Методичні рекомендації з питання валеологічного виховання дітей дошкільного віку

Методичні рекомендації з питання валеологічного виховання дітей дошкільного вікуВченими доведено, що здоров'я людини лише на 7-9 % залежить від стану охорони здоров'я в країні, а більш ніж на половину - від її способу життя, який впливає на фізичний стан і духовне здоров'я, на ціннісні орієнтації, моральні, вольові якості.
Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами:
- дотримання режиму дня;
- належне володіння культурно-гігієнічними навичками;
- раціональне харчування та культура споживання їжі;
-руховий та повітряний режими;
- режим активної діяльності та відпочинку;
- профілактичні заходи щодо збереження здоров'я;
-духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та самим собою;
- душевний комфорт і психічна рівновага.

Рекомендації та поради

1.Формування валеологічного світогляду має відбуватися постійно, систематично як на заняттях, так і в різних режимних процесах.
2. Дуже добре, коли тема, що розглядалася на занятті, логічно продовжується в іграх та інших видах діяльності, щоденному постійному спілкуванні дорослого й дитини.
3.Запропоновані теми занять та інші форми роботи стосуються всіх дошкільників. Однак кожний педагог підбирає матеріал, форму проведення відповідно до віку дітей.

Форми роботи з батьками

Дуже часто родинне виховання й виховання у дошкільних закладах існують як дві окремі ланки: вдома інколи дитина дістає одні настанови, зразки поведінки, у дитячому садку - інші. Батьки хочуть бачити своїх дітей здоровими. Однак не всі розуміють і знають, як це зробити. Переконані, що тільки єдність вимог здорового способу життя в родині і в дитячому садку сприятиме формуванню у дитини свідомого ставлення до свого здоров'я.

Робота вихователів із батьками з цієї проблеми може проводитися за такими напрямками:
1. Вивчення рівня валеологічних знань батьків, способу життя в родині, деяких спадкових хвороб (анкетування, опрацювання анкет, питальників та ін.).
2. Надання теоретичної допомоги (бесіди, Дні відкритих дверей, усні та рукописні методичні журнали, конференції, лекторії та ін.).
3. Система практичної допомоги (щоденні консультації, дискусії, диспути, діалоги, практичні заняття з розв'язанням батьками педагогічних задач, проблемних завдань, що стосуються здоров'я дитини).

Що враховувати в організації освітнього процесу в дитячих садках під час воєнного стану

Основні ідеї

Базовий компонент дошкільної освіти як Державний стандарт є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави в галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти (далі— ЗДО) мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Зокрема, під час організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групиЗДОмають використовувати:

· ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;

· теорію природовідповідності, за якою в дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;

· ідеї патріотичного та громадянського виховання;

· ідеї солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку.

Першочергові завдання

ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого-педагогічну підтримку, допомагати не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя, більшість ЗДО тимчасово призупинила освітній процес. Наразі частково відновлюють роботу заклади, розташовані на безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи й у змішаному форматі.

В умовах воєнного стану ЗДО спрямовують свою діяльність на розв’язання першочергових завдань, зокрема:

· налагоджують ефективну комунікацію учасників освітнього процесу;

· відновлюють освітній процес для всіх дітей;

· зараховують до закладу дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;

· створюють у закладі безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу;

· створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами;

· надають педагогічну підтримку дітям раннього та дошкільного віку, зокрема й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;

· здійснюють інформаційну підтримку та психологічний супровід учасників освітнього процесу;

· співпрацюють з інклюзивними ресурсними центрами;

· застосовують інструменти управлінської діяльності, щоб розв’язувати надзвичайні ситуації.

Організація комунікації

В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими та спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Для цього слід віддавати перевагу системам комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дають змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

Під час організації комунікації учасників освітнього процесу працівники ЗДО мають:

· сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;

· створювати безпечний соціально-освітній простір;

· адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;

· добирати форми та методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;

· володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;

· володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;

· налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

Технологічні аспекти організації комунікації

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку— своєріднийбанк освітніх ресурсів. Відтак постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту й використовувати ресурси онлайн-освіти, щоб залучити тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскількиформа освіти дошкільників залежить від безпекової ситуаціїв кожному регіоні, комунікувати з учасниками освітнього процесу потрібно з урахуванням локації дітей: удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в ЗДО, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо.

Під час організації комунікації з учасниками освітнього процесу потрібно орієнтуватися на реалізацію різних завдань, як-от:

· забезпечувати необхідною інформацією сім’ї, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;

· надавати інформацію щодо використання приватних освітніх платформ з безплатним доступом до освітніх послуг, щоб залучити дітей до освітнього процесу;

· сприяти тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій;

· організовувати індивідуальні консультації з фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами тощо), щоб підтримати дітей та їхніх батьків у кризовому стані— в умовах евакуації, під час перебування в бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо.

Для того щоб забезпечити ефективність комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, обирайте оптимальні канали комунікації для кожного конкретного завдання. У складних умовах у пригоді стануть сервіси й інструменти комунікації в онлайн-режимі.

Підвищити ефективність комунікації учасників освітнього процесу дають змогу:
• завдання й рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми відповідно до їхнього віку, розміщені на сайті ЗДО;
• групи в месенджерах Viber, Telegram, WhatsApp з батьками, вихователями, практичними психологами тощо;
• електронні платформи Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams тощо.

Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосовувати та які супровідні матеріали необхідно попередньо підготувати.

Організація дистанційної форми здобуття освіти вихованців

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі керівники ЗДО мають:

- організувати навчання та надавати методичну підтримку педагогічним працівникам щодо дистанційної роботи з дітьми;

- забезпечити педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;

- організувати психолого-педагогічну підтримку та супровід усіх учасників освітнього процесу. Педагогічний колектив має заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності;

- контролювати систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Рекомендовано проводити дистанційне навчання у таких режимах:

- синхронному (у формі онлайн-заняття). Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку мають тривати не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин. Під час заняття слід обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери - вона має бути встановлена на рівні очей або трохи вище, щоб діти бачили очі педагога;

- асинхронному (запис відео заняття та передача його батькам для самостійного опрацювання дітьми). Під час зйомки варто прагнути до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів, дозовано використовувати переходи та анімацію.

Примітка.Підготовлено відповідно до додатка1 до листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» від02.04.2022 №1/3845-22

Коментарi